Інжир ремонтантний Брунсвік | Ficus carica Brunswick | Инжир ремонтантный Брунсвик
Інжир ремонтантний Брунсвік
Инжир ремонтантный Брунсвик
Ficus carica Brunswick
Синоніми: фігове дерево, карійський фікус, фіга, фігове дерево, смоква, смоківниця, винна ягода, Інжир Закавказький Рожевий.
Запилювачі: сорт самозапилюється.
Походження / історія: інжир - листопадна субтропічна культура родом з Малої Азії. Це найдавніша рослина, яка була окультурена людиною. Першими почали вирощувати інжир стародавні аравійці, потім цей досвід перейшов до сирійців і єгиптян. В кінці ХVІ століття карійський фікус потрапив на американський континент, а незабаром з'явився і в Європі. В умовах дикої природи інжир росте у формі великого дерева, але в наших широтах його вирощують як високорослий кущ.
Опис сорту: Брунсвік - один з найбільш морозостійких сортів інжиру. З'явився в Грузії в 1901 році. Характеризується самоплідністю, ремонтантністю, ранніми термінами дозрівання.
Форма: дерево з розлогою плоскою кроною, або великий кущ.
Розмір: висота - 2-3 метра. В Україні з метою полегшення укриття на зиму вирощують у формі куща, стримуючи висоту на рівні двох метрів.
Швидкість зростання / сила росту: середня швидкість росту.
Пагони: молоді однорічні пагони мають середню товщину, світло-коричневого кольору, з незначним опушенням і дрібними чечевичками на вузлах.
Коренева система: розгалужена - займає площу 3-5 м, а в глибину може досягати 5-7 м.
Листя: великі, від 10 до 25 см, зелені з яскраво вираженою серединою, на довгих черешках, п'ятилопатеві, сильно надрізані. Зверху поверхня листа темно-зелена, жорстка і гладка, а знизу - світло-зелена і злегка опушена.
Квітки: маленькі, практично непомітні. Суцвіття двох типів формуються в пазухах листків.
Плоди: витягнутої грушоподібної форми з плоскою верхівкою, світло-зелені з фіолетовим рум'янцем (див. фото), з легким опушенням. Вага - 70-200 грам. М'якоть зерниста, від рожевого до насиченого малинового відтінку, солодка на смак, дуже соковита. Плоди першого літнього врожаю (середина літа) набагато більші, але їх кількість незначна. Тоді як осінні плоди (початок осені) дрібніші за розміром, але численніші. Плоди досягають ступеня технічної стиглості через 25-60 днів після збору.
Збереження плодів: середня ступінь.
Транспортабельність плодів: так як шкірка плодів тонка, їх транспортабельність невисока.
Ставлення до світла / інсоляція: для фігового дерева важливий прямий доступ до сонця.
Ґрунт: вологий та пухкий грунт.
Переваги: інжир Брунсвік - скороплідних сорт, який вступає в плодоношення на другий рік після посадки. Не потребує запилювачів. Дає урожай два рази за один сезон. Після тривалих низьких температур збережена під укриттям коренева система пускає молоді відростки. Плоди інжиру мають чудові смакові якості. Серед усіх видів сухофруктів саме інжир займає перше місце за вмістом клітковини. Крім того, в плодах міститься велика кількість вітамінів, макро і мікроелементів.
Кліматична зона / зона морозостійкості: 6 – при правильному догляді абсолютно вся територія України (5a - 7b) від Закарпаття (5b - 6b) до Луганська (5a - 5b) та Криму (6a - 7b).
Купити Інжир Брунсвік в Києві за низькими цінами можна в розсаднику декоративних рослин PROXIMA.
↓↓↓ Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд»↓↓↓
Контейнер/ком: | Висота: | Діаметр крони: | Вік: | Ціна: | Кількість: |
5л | 60-80см | 30-40см | 3 | 270 грн |
- + |
Посадка: оптимальне місце для посадки інжиру має бути сонячним і захищеним від вітру, з південного боку. Саджанець з відкритою кореневою системою висаджуємо в ґрунт або навесні до розпускання бруньок, або восени до настання заморозків. Посадка контейнерних рослин можлива з березня по грудень. Земельну ділянка очищаємо від бур'янів, особливо багаторічних. Викопуємо яму глибиною не менше 30 см і діаметром близько 60 см. Розмір лунки залежить від розміру саджанця (вдвічі більше кому). Робимо дренаж з будь-якого відповідного матеріалу: бита черепиця, цегла, керамзит, каміння. Бажано обкласти і стінки посадочної ями для стримування зростання кореневої системи. З цією ж метою можна використовувати відповідну за розмірами ємність без дна. Далі обережно виймаємо рослину з контейнера так, щоб зберегти цілісність земляного кому. Якщо ж саджанець з голим коренем, тоді на дні посадкової ями насипаємо невеликий земляний горбок, встановлюємо на нього рослину і добре розправляємо зволожене коріння. Засипаємо ямку родючою землею, злегка притоптуємо. Для поліпшення збору дощової води за допомогою земляного валу формуємо пристовбурні кола. Рясно поливаємо (30-40 л води під кожен кущ), щоб земля досить просочилася вологою. Для полегшення процесу укриття рослини на зиму, інжир садять в траншею, під невеликим нахилом, в напрямку на південь. Таким чином восени легше нахилити лози до землі.
Вид ґрунту: інжир може рости і розвиватися на піщаних, суглинних, глинистих і вапняних ґрунтах, але не підходить ґрунт з високим показником кислотності. Земля повинна бути пухкою, легкою, вологопроникаючою. Кількість мінералів в ґрунті впливає на смакові якості плодів.
Кущ потребує періодичних підгодівель за допомогою органічних і мінеральних добрив. Рекомендуємо використовувати старий органічний перегній з компостованого гною, або компост з кухонних та садових відходів. Особливо це необхідно робити на бідних піщаних ґрунтах (Полісся, велика частина Київської області). Органіка явно покращує якісні характеристики "легких" ґрунтів. Вже давно пора відмовитися від згубних радянських уявлень про руйнування природи на користь людства, і розділяти відходи, як роблять це в Європі, тим самим виявляючи турботу про своє майбутнє.
Полив: молоді саджанці вимагають більш частого поливу (раз на тиждень). П'яти-семирічні рослини поливають раз в два тижні, дорослі - в міру необхідності. При цьому враховуємо кількість природних опадів і регулюємо частоту поливів. Під час плодоношення інжир не потребує зрошування. А ось восени після збору врожаю необхідний рясний полив куща перед підготовкою його на зиму.
Обрізка: регулярна обрізка інжиру необхідна для стримування висоти рослини на одному рівні (близько двох метрів). Слід проріджувати крону, щоб плоди отримували достатню кількість сонячного світла. Формуюча обрізка інжиру буває двох типів: чашоподібна, коли висота штамба стримується на рівні 40-60 см; віялова, коли на трирічному саджанці обрізають всі вертикально зростаючі гілки, а інші нахиляють в сторони і фіксують на опорі в одній площині. Під час укриття на зиму 4-5-річні гілки, які вже не гнуться, обрізають під корінь. Навесні з них проростають нові молоді лози заміщення, які на наступний рік починають плодоносити.
Укриття на зиму: оскільки інжир витримує морози до -20 градусів, то на півдні України його вирощують без укриття. У північних же областях культура вимагає захисту на зиму: гілки пригинають до землі, зв'язують і мульчують або накривають агроволокном.
Хвороби і шкідники: через надлишок вологи коренева система рослини може пошкоджуватися фузаріозом (грибкове захворювання). Шкідники інжиру: тля, листоблошки, мошка.
Добриво / захист: висаджені плодові кущі потребують внесення мінеральних добрив. Спочатку азот вноситься в перший рік в середині травня, вдруге - в середині червня. Це благотворно впливає на формування крони за рахунок сильних осінніх приростів. Якщо молодий кущ в перший рік росте дуже швидко, тоді в наступному році азотне добриво використовуємо тільки на початку травня. Наступні два роки, щоб не зашкодити процесу формування плодів, добриво азотом мінімізуємо. Мульчування за допомогою перегною або компосту позитивно впливає на розвиток кущів.
Щоб захистити рослину від різних хвороб і шкідників важливо правильно використовувати хімічні препарати в залежності від стадії розвитку. Під час розпускання бруньок слід використовувати бакові суміші фунгіцидів + інсектицидів: Актара, Енжіо + Хорус. У фазі розпускання бутонів - Хорус + Енжіо. Під час опадання листя застосовують Енжіо або Актеллік + Хорус. У період росту плода -Актеллік + Хорус. Обробка здійснюється через 10-12 днів після попередньої. Після збору врожаю застосовують Хорус. У жовтні-листопаді обкопують пристовбурні кола, закопують або спалюють опале листя, а також вносять добрива. Всі вище згадані препарати можна поєднувати без обмежень і без ризику зниження їх ефективності.
Всі рослини з розсадника Проксіма забезпечені добривами кращої європейської якості пролонгованої дії. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку.
Ґрунтові шкідники: в наш час найбільшу небезпеку становить такий ґрунтовий шкідник, як хрущ (рос. – майський жук). Крону куща треба захистити, обробивши її Актарою або іншим препаратом, в складі якого є імідаклоприд (Престиж / Байєр, Антихрущ). Обробка здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в сторону. Краще 1 раз на місяць робити профілактичні обробки, ніж вдаватися до лікування, коли шкідник розмножується і «доїдає» рослину. Приклад - боротьба садівників України з колорадськими жуками, які, як і їхні людські «ватяні однофамільці» - кремлівські окупанти «колоради», ненаситні та лізуть в чужі сади. І від перших, і від других потрібно позбавлятися до моменту їх широкого розповсюдження.
Захист від бур'янів: у боротьбі з однорічними і багаторічними бур'янами застосовують гербіцид загальної дії Ураган Форте, Раундап. Його використовують в період до або після цвітіння за умови захисту культури. Всі препарати, що використовуються, для зручності користувача однієї фірми - Syngenta.
Інжир ремонтантний Брунсвік
Инжир ремонтантный Брунсвик
Ficus carica Brunswick
Синоніми: фігове дерево, карійський фікус, фіга, фігове дерево, смоква, смоківниця, винна ягода, Інжир Закавказький Рожевий.
Запилювачі: сорт самозапилюється.
Походження / історія: інжир - листопадна субтропічна культура родом з Малої Азії. Це найдавніша рослина, яка була окультурена людиною. Першими почали вирощувати інжир стародавні аравійці, потім цей досвід перейшов до сирійців і єгиптян. В кінці ХVІ століття карійський фікус потрапив на американський континент, а незабаром з'явився і в Європі. В умовах дикої природи інжир росте у формі великого дерева, але в наших широтах його вирощують як високорослий кущ.
Опис сорту: Брунсвік - один з найбільш морозостійких сортів інжиру. З'явився в Грузії в 1901 році. Характеризується самоплідністю, ремонтантністю, ранніми термінами дозрівання.
Форма: дерево з розлогою плоскою кроною, або великий кущ.
Розмір: висота - 2-3 метра. В Україні з метою полегшення укриття на зиму вирощують у формі куща, стримуючи висоту на рівні двох метрів.
Швидкість зростання / сила росту: середня швидкість росту.
Пагони: молоді однорічні пагони мають середню товщину, світло-коричневого кольору, з незначним опушенням і дрібними чечевичками на вузлах.
Коренева система: розгалужена - займає площу 3-5 м, а в глибину може досягати 5-7 м.
Листя: великі, від 10 до 25 см, зелені з яскраво вираженою серединою, на довгих черешках, п'ятилопатеві, сильно надрізані. Зверху поверхня листа темно-зелена, жорстка і гладка, а знизу - світло-зелена і злегка опушена.
Квітки: маленькі, практично непомітні. Суцвіття двох типів формуються в пазухах листків.
Плоди: витягнутої грушоподібної форми з плоскою верхівкою, світло-зелені з фіолетовим рум'янцем (див. фото), з легким опушенням. Вага - 70-200 грам. М'якоть зерниста, від рожевого до насиченого малинового відтінку, солодка на смак, дуже соковита. Плоди першого літнього врожаю (середина літа) набагато більші, але їх кількість незначна. Тоді як осінні плоди (початок осені) дрібніші за розміром, але численніші. Плоди досягають ступеня технічної стиглості через 25-60 днів після збору.
Збереження плодів: середня ступінь.
Транспортабельність плодів: так як шкірка плодів тонка, їх транспортабельність невисока.
Ставлення до світла / інсоляція: для фігового дерева важливий прямий доступ до сонця.
Ґрунт: вологий та пухкий грунт.
Переваги: інжир Брунсвік - скороплідних сорт, який вступає в плодоношення на другий рік після посадки. Не потребує запилювачів. Дає урожай два рази за один сезон. Після тривалих низьких температур збережена під укриттям коренева система пускає молоді відростки. Плоди інжиру мають чудові смакові якості. Серед усіх видів сухофруктів саме інжир займає перше місце за вмістом клітковини. Крім того, в плодах міститься велика кількість вітамінів, макро і мікроелементів.
Кліматична зона / зона морозостійкості: 6 – при правильному догляді абсолютно вся територія України (5a - 7b) від Закарпаття (5b - 6b) до Луганська (5a - 5b) та Криму (6a - 7b).
Купити Інжир Брунсвік в Києві за низькими цінами можна в розсаднику декоративних рослин PROXIMA.
↓↓↓ Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд»↓↓↓
Посадка: оптимальне місце для посадки інжиру має бути сонячним і захищеним від вітру, з південного боку. Саджанець з відкритою кореневою системою висаджуємо в ґрунт або навесні до розпускання бруньок, або восени до настання заморозків. Посадка контейнерних рослин можлива з березня по грудень. Земельну ділянка очищаємо від бур'янів, особливо багаторічних. Викопуємо яму глибиною не менше 30 см і діаметром близько 60 см. Розмір лунки залежить від розміру саджанця (вдвічі більше кому). Робимо дренаж з будь-якого відповідного матеріалу: бита черепиця, цегла, керамзит, каміння. Бажано обкласти і стінки посадочної ями для стримування зростання кореневої системи. З цією ж метою можна використовувати відповідну за розмірами ємність без дна. Далі обережно виймаємо рослину з контейнера так, щоб зберегти цілісність земляного кому. Якщо ж саджанець з голим коренем, тоді на дні посадкової ями насипаємо невеликий земляний горбок, встановлюємо на нього рослину і добре розправляємо зволожене коріння. Засипаємо ямку родючою землею, злегка притоптуємо. Для поліпшення збору дощової води за допомогою земляного валу формуємо пристовбурні кола. Рясно поливаємо (30-40 л води під кожен кущ), щоб земля досить просочилася вологою. Для полегшення процесу укриття рослини на зиму, інжир садять в траншею, під невеликим нахилом, в напрямку на південь. Таким чином восени легше нахилити лози до землі.
Вид ґрунту: інжир може рости і розвиватися на піщаних, суглинних, глинистих і вапняних ґрунтах, але не підходить ґрунт з високим показником кислотності. Земля повинна бути пухкою, легкою, вологопроникаючою. Кількість мінералів в ґрунті впливає на смакові якості плодів.
Кущ потребує періодичних підгодівель за допомогою органічних і мінеральних добрив. Рекомендуємо використовувати старий органічний перегній з компостованого гною, або компост з кухонних та садових відходів. Особливо це необхідно робити на бідних піщаних ґрунтах (Полісся, велика частина Київської області). Органіка явно покращує якісні характеристики "легких" ґрунтів. Вже давно пора відмовитися від згубних радянських уявлень про руйнування природи на користь людства, і розділяти відходи, як роблять це в Європі, тим самим виявляючи турботу про своє майбутнє.
Полив: молоді саджанці вимагають більш частого поливу (раз на тиждень). П'яти-семирічні рослини поливають раз в два тижні, дорослі - в міру необхідності. При цьому враховуємо кількість природних опадів і регулюємо частоту поливів. Під час плодоношення інжир не потребує зрошування. А ось восени після збору врожаю необхідний рясний полив куща перед підготовкою його на зиму.
Обрізка: регулярна обрізка інжиру необхідна для стримування висоти рослини на одному рівні (близько двох метрів). Слід проріджувати крону, щоб плоди отримували достатню кількість сонячного світла. Формуюча обрізка інжиру буває двох типів: чашоподібна, коли висота штамба стримується на рівні 40-60 см; віялова, коли на трирічному саджанці обрізають всі вертикально зростаючі гілки, а інші нахиляють в сторони і фіксують на опорі в одній площині. Під час укриття на зиму 4-5-річні гілки, які вже не гнуться, обрізають під корінь. Навесні з них проростають нові молоді лози заміщення, які на наступний рік починають плодоносити.
Укриття на зиму: оскільки інжир витримує морози до -20 градусів, то на півдні України його вирощують без укриття. У північних же областях культура вимагає захисту на зиму: гілки пригинають до землі, зв'язують і мульчують або накривають агроволокном.
Хвороби і шкідники: через надлишок вологи коренева система рослини може пошкоджуватися фузаріозом (грибкове захворювання). Шкідники інжиру: тля, листоблошки, мошка.
Добриво / захист: висаджені плодові кущі потребують внесення мінеральних добрив. Спочатку азот вноситься в перший рік в середині травня, вдруге - в середині червня. Це благотворно впливає на формування крони за рахунок сильних осінніх приростів. Якщо молодий кущ в перший рік росте дуже швидко, тоді в наступному році азотне добриво використовуємо тільки на початку травня. Наступні два роки, щоб не зашкодити процесу формування плодів, добриво азотом мінімізуємо. Мульчування за допомогою перегною або компосту позитивно впливає на розвиток кущів.
Щоб захистити рослину від різних хвороб і шкідників важливо правильно використовувати хімічні препарати в залежності від стадії розвитку. Під час розпускання бруньок слід використовувати бакові суміші фунгіцидів + інсектицидів: Актара, Енжіо + Хорус. У фазі розпускання бутонів - Хорус + Енжіо. Під час опадання листя застосовують Енжіо або Актеллік + Хорус. У період росту плода -Актеллік + Хорус. Обробка здійснюється через 10-12 днів після попередньої. Після збору врожаю застосовують Хорус. У жовтні-листопаді обкопують пристовбурні кола, закопують або спалюють опале листя, а також вносять добрива. Всі вище згадані препарати можна поєднувати без обмежень і без ризику зниження їх ефективності.
Всі рослини з розсадника Проксіма забезпечені добривами кращої європейської якості пролонгованої дії. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку.
Ґрунтові шкідники: в наш час найбільшу небезпеку становить такий ґрунтовий шкідник, як хрущ (рос. – майський жук). Крону куща треба захистити, обробивши її Актарою або іншим препаратом, в складі якого є імідаклоприд (Престиж / Байєр, Антихрущ). Обробка здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в сторону. Краще 1 раз на місяць робити профілактичні обробки, ніж вдаватися до лікування, коли шкідник розмножується і «доїдає» рослину. Приклад - боротьба садівників України з колорадськими жуками, які, як і їхні людські «ватяні однофамільці» - кремлівські окупанти «колоради», ненаситні та лізуть в чужі сади. І від перших, і від других потрібно позбавлятися до моменту їх широкого розповсюдження.
Захист від бур'янів: у боротьбі з однорічними і багаторічними бур'янами застосовують гербіцид загальної дії Ураган Форте, Раундап. Його використовують в період до або після цвітіння за умови захисту культури. Всі препарати, що використовуються, для зручності користувача однієї фірми - Syngenta.
Характеристики |
|
Видова назва дерева | Інжир; |
Запилення рослини | Самозапильна; |
Плоди | Середні; |
Сезон плодоношення | Ремонтантний; |
Смакові якості | Солодкі; |
Тип рослини | Плодове дерево; |
Форма рослини | Розлога; |
Висота рослини | 1,5-3м; |
Кліматична зона України | 6 зона (-23,3°С - 17,8°С); |
Інжир ремонтантний Брунсвік | Инжир ремонтантный Брунсвик | Ficus carica Brunswick