-16x16.png){kind=icon}
Хоста Вайт Фезер
Hosta White Feather
Хоста Вайт Фезер
Синоніми: Хоста біла, хоста Біле Пір’я, хоста Вайт Фатхер.
Опис сорту: Хоста Вайт Фезер — це справжня примара ранкової тіні, одна з найефектніших і найнезвичайніших хост у саду. Навесні її листя розгортається майже чисто-білим — мов тонке пір’я, що з’явилося серед темної землі. У цей момент рослина виглядає ніби підсвіченою зсередини, створюючи в композиції світлову пляму, яка притягує погляд здалеку. З часом на листках поступово проступають ніжні зелені штрихи й прожилки — наче природа обережно додає фарби до свого полотна. Кущ компактний, акуратний, із злегка хвилястим листям та витонченою текстурою. У середині літа над біло-зеленим листям підіймаються лавандові дзвіночки квітів, додаючи образу легкості та романтики. ‘White Feather’ — це сорт для тих, хто цінує нестандартність. Вона не просто декоративна рослина, а живий акцент, який наповнює затінені куточки саду світлом, тишею й особливою атмосферою загадковості.
Походження / Історія: Історія хости як садової культури — це шлях від священних храмів Сходу до європейських королівських садів. Батьківщиною всіх хост є Східна Азія (Японія, Китай, Корея). Там вони століттями росли у дикій природі — у вологих лісах та на скелях біля річок. Свою назву рослина отримала на честь австрійського лікаря та ботаніка Ніколауса Хоста. Деякий час рід також називали Funkia (Функція), але назва «хоста» стала офіційною. Сьогодні зареєстровано понад 6000 сортів. Хоста перетворилася з «непомітної зеленої рослини» на головну зірку тінистого саду завдяки неймовірному розмаїттю кольорів, текстур та розмірів.
Сорт хости White Feather («Біле перо») був створений і зареєстрований голландським селекціонером Герардусом Гемскерком у 2005 році. Рослина не була виведена шляхом штучного схрещування. Вона з’явилася як «спорт» (брунькова мутація) від старої класичної хости Undulata Mediovariegata. Селекціонер помітив незвичний повністю білий пагін, зміг його відокремити та закріпити генетичні ознаки. Головною метою було отримати рослину, яка б кардинально відрізнялася від класичних зелених, блакитних чи строкатих хост. Селекціонери прагнули зафіксувати мутацію, яка дає повністю білий колір без домішок зеленого на початку вегетації. Та збільшити щільність листа (щоб ніжне листя не перетворювалося на «ганчірку» під час дощів або спеки).
Оскільки перші зразки були дуже примхливими, колега Гемскерка — Арі Блом — провів додаткову 5-річну роботу в розпліднику Heemskerk Perennials, щоб зробити листя щільнішим і життєздатнішим. Оскільки білий колір — це ознака слабкості рослини (брак хлорофілу), селекція 'White Feather' була справжнім балансуванням між фантастичною красою та виживанням самої рослини.
У 2006–2008 роках хоста ‘White Feather’ стрімко увірвалася в каталоги провідних розсадників Європи та США й одразу стала сенсацією. «Біла хоста» виглядала майже фантастично — рослина з майже повністю білим листям здавалася проривом у селекції й миттєво стала об’єктом полювання для колекціонерів. Після 2010 року сорт набув масового поширення, однак разом із популярністю проявилися й особливості характеру: повільний ріст, чутливість до прямих сонячних променів та потреба в стабільних умовах. Саме ці нюанси підштовхнули селекціонерів до створення вдосконалених форм, зокрема ‘White Feather Improved’, які мали кращу життєздатність і стабільність.
Сьогодні ‘White Feather’ — один із найвпізнаваніших сортів хост у світі. Вона зберегла статус ефектної «родзинки» колекцій і водночас стала доступною майже в кожному садовому центрі, залишаючись символом сміливої, майже авангардної селекції.
Форма: На початку сезону має характерну вертикальну, вазоподібну форму. Листя росте вгору, нагадуючи пучок пір'я (звідки й назва). Згодом, коли листя стає довшим і важчим, кущ стає більш розлогим та набуває куполоподібної форми.
Розмір: Сорт належить до середньо-малих хост. Висота дорослої рослини зазвичай становить 25–35 см. Кущ розростається в ширину на 40–60 см.
Швидкість росту / сила росту: Росте хоста повільно. Це одна з головних особливостей сорту. Через відсутність хлорофілу в білому листі навесні, рослина не може активно виробляти енергію (фотосинтезувати) на початку сезону.
У перші 2-3 роки після посадки хоста наростає дуже повільно. Повної декоративності та заявлених розмірів кущ зазвичай досягає лише на 4–5 рік життя. Рослина потребує дбайливого догляду та родючого ґрунту, щоб мати сили для щорічного відновлення білої маси листя.
Листя: Головною прикрасою цього сорту є листя-хамелеон. Навесні воно розпускається повністю кремово-білим, що виглядає фантастично на фоні чорної землі. До середини літа поступово з’являються тонкі смарагдові прожилки, а потім вся пластина стає світло-зеленою. Листки вузькі, подовжені (ланцетоподібні), довжиною близько 15–20 см. Мають характерний хвилястий край та витончений гострий кінчик. Поверхня матова, з чітким поздовжнім жилкуванням. Через відсутність хлорофілу навесні листя дуже ніжне та тонке. Воно легко пошкоджується механічно, боїться прямих сонячних променів (швидко жовтіє або «горить») та є справжніми ласощами для слимаків.
Квіти: У липні – серпні над кущем до 40–50 см на високих, міцних і майже безлистих квітконіжках піднімаються ніжно лавандові (світло-фіолетові) або блідо-бузкові квіти. Дзвоникрподібні або воронкоподібні, зібрані у нещільні гроноподібні суцвіття (рацеми). Вони створюють м'який колірний контраст із листям, яке на момент цвітіння зазвичай уже починає набувати зелених штрихів.
Квіти мають тонкий, ледь відчутний приємний аромат.
Світло: Це одна з небагатьох хост, якій протипоказане навіть ранкове сонце. На відкритому світлі біле листя отримує опіки (коричневі плями) за лічені години, оскільки позбавлене захисного пігменту — хлорофілу.
Ґрунт: Хоста потребує родючого, вологого, але добре дренованого ґрунту. Ідеально підходять пухкі суглинки з нейтральною або слабкокислою реакцією (pH 6.5). Важливо уникати застою води, але забезпечити постійну помірну вологість, особливо в період росту.
Коренева система: Коренева система хости вирізняється потужністю та здатністю швидко адаптуватися до нових умов. Вона складається з товстого центрального кореневища, від якого відходить велика кількість шнуроподібних придаткових коренів. Основна маса коренів розташовується у верхньому шарі ґрунту на глибині 20–35 см, але окремі корені можуть сягати глибше для пошуку вологи. Кореневище наростає вертикально та в бік, що забезпечує кущу його характерну форму широкого каскаду. Вона не є «повзучою», тому рослина залишається на своєму місці, не захаращуючи сусідні посадки.
Застосування у ландшафті: Хоста White Feather — це справжня «світлова пляма» для найтемніших куточків саду. Завдяки своєму примарно-білому кольору вона відкриває широкі можливості для дизайну. Ідеальна як фокусна точка в глибокій тіні, де зелені рослини зливаються. Вона візуально «підсвічує» темні місця під кронами великих дерев або біля північних стін будівель. Найкраще виглядає поруч із рослинами, що мають темне, насичене листя: гейхерами темно-пурпурового кольору, папоротями, синіми хостами або хвойними (наприклад, тисом). Через свій компактний розмір (до 35 см) її часто висаджують вздовж садових стежок у тінистих зонах.
Це один із найкращих сортів для вирощування в горщиках на затінених терасах чи балконах. Контейнер дозволяє забезпечити ідеальний дренаж і захистити ніжне листя від слимаків. Незамінний елемент для концепції «місячного саду», де підбираються рослини, що світяться у сутінках.
Кліматична зона України: 4 зона (-34,4°С - 28,9°С)
(високогір’я і підніжжя Карпат, північ України. Витримує холодний клімат із вегетаційним періодом навіть північного сходу і найхолодніших вітряних регіонів України. На південному березі Криму може потерпати від високої температури.)
Купити хосту Вайт Фезер в Києві за низькими цінами можна в розсаднику рослин PROXIMA - найбільшої колекції декоративних рослин для українського клімату.
Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд».
| Контейнер/ком: | Висота: | Діаметр крони: | Вік: | Додатково: | Ціна: | Кількість: |
| 1-3л | 10-15см | 10-15см | 2 |
NEW
|
355 грн |
- + |
Інструкція з посадки: Оскільки коріння розростається більше вшир, ніж углиб, яма має бути широкою (40–50 см). Сорт добре переносить поділ кореневища, проте робити це потрібно не раніше ніж на 4–5 рік, коли коренева система повністю сформується.
При посадці важливо не заглиблювати «шийку» (місце виходу листя з кореня) більше ніж на 2–3 см, щоб уникнути загнивання.
Всі рослини, придбані в розсаднику PROXIMA, забезпечені пролонгованими добривами з новітніми формулами кращих європейських виробників і можуть реалізовуватися без додаткової підгодівлі цілий рік. Найбільша перевага купівлі рослин в горщику в тому, що їх можна висаджувати, без додаткових добрив, з березня по листопад – навіть у найспекотніші дні літа.
Вимоги до поливу: Потребує кущ регулярного та рясного поливу. Ґрунт має бути постійно злегка вологим, але без застою води у коренях. Поливати слід виключно під корінь. Попадання крапель води на ніжне біле листя вдень може призвести до сонячних опіків через ефект лінзи. Рекомендується також замульчувати пристовбурове коло корою або торфом для збереження вологи.
Обрізка: Після завершення цвітіння (у серпні) їх варто зрізати, щоб рослина не витрачала ресурси на насіння, а зміцнювала коріння. Після перших сильних заморозків листя хости пожовтіє і «ляже» на землю. Його рекомендується повністю обрізати на висоті 3-5 см від землі, щоб уникнути поширення грибкових інфекцій та не дати притулку шкідникам. Навесні видаляють залишки сухого листя, якщо вони не були прибрані восени.
Укриття на зиму: Сорт дуже витривалий витримує до -35°C, тому доросла рослина не потребує спеціального укриття. У перший рік після посадки місце посадки варто прикрити шаром мульчі (5-10 см).
Важливо пам'ятати, що білі «паростки» з’являються рано і можуть бути пошкоджені сильними поворотними заморозками, тому за потреби їх можна тимчасово прикрити агроволокном.
Добриво / захист: Висаджені рослини потребують внесення мінеральних добрив. Формуємо і культивуємо пристовбурні кола, додаємо біогумус, компост.
Всі рослини розсадника Проксіма забезпечені добривами пролонгованої дії європейської якості на 2-3 місяці. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку.
Хвороби хости Вайт Фезер в Україні:
- Вірус хости X (HVX): найнебезпечніше захворювання. Проявляється у вигляді «мозаїки», нерівномірних плям або деформації листя.
Важливо: Вірус не лікується. Заражену рослину потрібно викопати та знищити.
- Гниль кореневої шийки: виникає при надмірному зволоженні та застої води. Листя стає м'яким біля основи та відпадає.
- Антракноз та плямистості: виникає через те, що центр листя майже позбавлений хлорофілу (білий), він найбільш вразливий до грибків. З'являються бурі плями, які швидко розростаються.
Для боротьби використовують фунгіциди.
Шкідники хости Вайт Фезер в Україні: Хоста вважається досить витривалою, проте в умовах України вона може страждати від специфічних патогенів та шкідників, особливо в дощові сезони.
- Слимаки та равлики: найбільша загроза. Вони прогризають дірки в листі, псуючи декоративність. Хоча листя цього сорту щільне, молоді пагони потребують захисту.
- Листова нематода: мікроскопічні черв'яки, що живуть всередині тканин. Ознака — коричневі смуги між жилками листя.
Для боротьби використовують інсектициди.
Профілактика від хвороб і шкідників: Для профілактики хвороб, спалахів грибкових інфекцій та превентивної боротьби зі шкідниками рекомендуємо використовувати наші сезонні набори для профілактичної обробки крон рослин: Набір 1,2,3,4 з детальними інструкціями доступні в продажу на сайті та в садовому центрі в с. Жорнівка, також відправляємо поштою.
Ґрунтові шкідники: В наш час найбільшу небезпеку в ґрунті становлять такі ґрунтові шкідники як личинка хруща, совки, довгоносика, дротяника. Пошкоджує коріння також ведмедка і різні комахи, коренева тля, медяниці. Крону і ґрунт навколо рослини треба захистити, обробивши їх діючою речовиною тіаметоксам (Актара, Октант), або препаратами, на основі діючої речовини імідаклоприд (пролонговані таблетки Ініціатор, Престиж / Байєр, український Антихрущ). Обробка засобами захисту здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів.
Хоста Вайт Фезер
Hosta White Feather
Хоста Вайт Фезер
Синоніми: Хоста біла, хоста Біле Пір’я, хоста Вайт Фатхер.
Опис сорту: Хоста Вайт Фезер — це справжня примара ранкової тіні, одна з найефектніших і найнезвичайніших хост у саду. Навесні її листя розгортається майже чисто-білим — мов тонке пір’я, що з’явилося серед темної землі. У цей момент рослина виглядає ніби підсвіченою зсередини, створюючи в композиції світлову пляму, яка притягує погляд здалеку. З часом на листках поступово проступають ніжні зелені штрихи й прожилки — наче природа обережно додає фарби до свого полотна. Кущ компактний, акуратний, із злегка хвилястим листям та витонченою текстурою. У середині літа над біло-зеленим листям підіймаються лавандові дзвіночки квітів, додаючи образу легкості та романтики. ‘White Feather’ — це сорт для тих, хто цінує нестандартність. Вона не просто декоративна рослина, а живий акцент, який наповнює затінені куточки саду світлом, тишею й особливою атмосферою загадковості.
Походження / Історія: Історія хости як садової культури — це шлях від священних храмів Сходу до європейських королівських садів. Батьківщиною всіх хост є Східна Азія (Японія, Китай, Корея). Там вони століттями росли у дикій природі — у вологих лісах та на скелях біля річок. Свою назву рослина отримала на честь австрійського лікаря та ботаніка Ніколауса Хоста. Деякий час рід також називали Funkia (Функція), але назва «хоста» стала офіційною. Сьогодні зареєстровано понад 6000 сортів. Хоста перетворилася з «непомітної зеленої рослини» на головну зірку тінистого саду завдяки неймовірному розмаїттю кольорів, текстур та розмірів.
Сорт хости White Feather («Біле перо») був створений і зареєстрований голландським селекціонером Герардусом Гемскерком у 2005 році. Рослина не була виведена шляхом штучного схрещування. Вона з’явилася як «спорт» (брунькова мутація) від старої класичної хости Undulata Mediovariegata. Селекціонер помітив незвичний повністю білий пагін, зміг його відокремити та закріпити генетичні ознаки. Головною метою було отримати рослину, яка б кардинально відрізнялася від класичних зелених, блакитних чи строкатих хост. Селекціонери прагнули зафіксувати мутацію, яка дає повністю білий колір без домішок зеленого на початку вегетації. Та збільшити щільність листа (щоб ніжне листя не перетворювалося на «ганчірку» під час дощів або спеки).
Оскільки перші зразки були дуже примхливими, колега Гемскерка — Арі Блом — провів додаткову 5-річну роботу в розпліднику Heemskerk Perennials, щоб зробити листя щільнішим і життєздатнішим. Оскільки білий колір — це ознака слабкості рослини (брак хлорофілу), селекція 'White Feather' була справжнім балансуванням між фантастичною красою та виживанням самої рослини.
У 2006–2008 роках хоста ‘White Feather’ стрімко увірвалася в каталоги провідних розсадників Європи та США й одразу стала сенсацією. «Біла хоста» виглядала майже фантастично — рослина з майже повністю білим листям здавалася проривом у селекції й миттєво стала об’єктом полювання для колекціонерів. Після 2010 року сорт набув масового поширення, однак разом із популярністю проявилися й особливості характеру: повільний ріст, чутливість до прямих сонячних променів та потреба в стабільних умовах. Саме ці нюанси підштовхнули селекціонерів до створення вдосконалених форм, зокрема ‘White Feather Improved’, які мали кращу життєздатність і стабільність.
Сьогодні ‘White Feather’ — один із найвпізнаваніших сортів хост у світі. Вона зберегла статус ефектної «родзинки» колекцій і водночас стала доступною майже в кожному садовому центрі, залишаючись символом сміливої, майже авангардної селекції.
Форма: На початку сезону має характерну вертикальну, вазоподібну форму. Листя росте вгору, нагадуючи пучок пір'я (звідки й назва). Згодом, коли листя стає довшим і важчим, кущ стає більш розлогим та набуває куполоподібної форми.
Розмір: Сорт належить до середньо-малих хост. Висота дорослої рослини зазвичай становить 25–35 см. Кущ розростається в ширину на 40–60 см.
Швидкість росту / сила росту: Росте хоста повільно. Це одна з головних особливостей сорту. Через відсутність хлорофілу в білому листі навесні, рослина не може активно виробляти енергію (фотосинтезувати) на початку сезону.
У перші 2-3 роки після посадки хоста наростає дуже повільно. Повної декоративності та заявлених розмірів кущ зазвичай досягає лише на 4–5 рік життя. Рослина потребує дбайливого догляду та родючого ґрунту, щоб мати сили для щорічного відновлення білої маси листя.
Листя: Головною прикрасою цього сорту є листя-хамелеон. Навесні воно розпускається повністю кремово-білим, що виглядає фантастично на фоні чорної землі. До середини літа поступово з’являються тонкі смарагдові прожилки, а потім вся пластина стає світло-зеленою. Листки вузькі, подовжені (ланцетоподібні), довжиною близько 15–20 см. Мають характерний хвилястий край та витончений гострий кінчик. Поверхня матова, з чітким поздовжнім жилкуванням. Через відсутність хлорофілу навесні листя дуже ніжне та тонке. Воно легко пошкоджується механічно, боїться прямих сонячних променів (швидко жовтіє або «горить») та є справжніми ласощами для слимаків.
Квіти: У липні – серпні над кущем до 40–50 см на високих, міцних і майже безлистих квітконіжках піднімаються ніжно лавандові (світло-фіолетові) або блідо-бузкові квіти. Дзвоникрподібні або воронкоподібні, зібрані у нещільні гроноподібні суцвіття (рацеми). Вони створюють м'який колірний контраст із листям, яке на момент цвітіння зазвичай уже починає набувати зелених штрихів.
Квіти мають тонкий, ледь відчутний приємний аромат.
Світло: Це одна з небагатьох хост, якій протипоказане навіть ранкове сонце. На відкритому світлі біле листя отримує опіки (коричневі плями) за лічені години, оскільки позбавлене захисного пігменту — хлорофілу.
Ґрунт: Хоста потребує родючого, вологого, але добре дренованого ґрунту. Ідеально підходять пухкі суглинки з нейтральною або слабкокислою реакцією (pH 6.5). Важливо уникати застою води, але забезпечити постійну помірну вологість, особливо в період росту.
Коренева система: Коренева система хости вирізняється потужністю та здатністю швидко адаптуватися до нових умов. Вона складається з товстого центрального кореневища, від якого відходить велика кількість шнуроподібних придаткових коренів. Основна маса коренів розташовується у верхньому шарі ґрунту на глибині 20–35 см, але окремі корені можуть сягати глибше для пошуку вологи. Кореневище наростає вертикально та в бік, що забезпечує кущу його характерну форму широкого каскаду. Вона не є «повзучою», тому рослина залишається на своєму місці, не захаращуючи сусідні посадки.
Застосування у ландшафті: Хоста White Feather — це справжня «світлова пляма» для найтемніших куточків саду. Завдяки своєму примарно-білому кольору вона відкриває широкі можливості для дизайну. Ідеальна як фокусна точка в глибокій тіні, де зелені рослини зливаються. Вона візуально «підсвічує» темні місця під кронами великих дерев або біля північних стін будівель. Найкраще виглядає поруч із рослинами, що мають темне, насичене листя: гейхерами темно-пурпурового кольору, папоротями, синіми хостами або хвойними (наприклад, тисом). Через свій компактний розмір (до 35 см) її часто висаджують вздовж садових стежок у тінистих зонах.
Це один із найкращих сортів для вирощування в горщиках на затінених терасах чи балконах. Контейнер дозволяє забезпечити ідеальний дренаж і захистити ніжне листя від слимаків. Незамінний елемент для концепції «місячного саду», де підбираються рослини, що світяться у сутінках.
Кліматична зона України: 4 зона (-34,4°С - 28,9°С)
(високогір’я і підніжжя Карпат, північ України. Витримує холодний клімат із вегетаційним періодом навіть північного сходу і найхолодніших вітряних регіонів України. На південному березі Криму може потерпати від високої температури.)
Купити хосту Вайт Фезер в Києві за низькими цінами можна в розсаднику рослин PROXIMA - найбільшої колекції декоративних рослин для українського клімату.
Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд».
Інструкція з посадки: Оскільки коріння розростається більше вшир, ніж углиб, яма має бути широкою (40–50 см). Сорт добре переносить поділ кореневища, проте робити це потрібно не раніше ніж на 4–5 рік, коли коренева система повністю сформується.
При посадці важливо не заглиблювати «шийку» (місце виходу листя з кореня) більше ніж на 2–3 см, щоб уникнути загнивання.
Всі рослини, придбані в розсаднику PROXIMA, забезпечені пролонгованими добривами з новітніми формулами кращих європейських виробників і можуть реалізовуватися без додаткової підгодівлі цілий рік. Найбільша перевага купівлі рослин в горщику в тому, що їх можна висаджувати, без додаткових добрив, з березня по листопад – навіть у найспекотніші дні літа.
Вимоги до поливу: Потребує кущ регулярного та рясного поливу. Ґрунт має бути постійно злегка вологим, але без застою води у коренях. Поливати слід виключно під корінь. Попадання крапель води на ніжне біле листя вдень може призвести до сонячних опіків через ефект лінзи. Рекомендується також замульчувати пристовбурове коло корою або торфом для збереження вологи.
Обрізка: Після завершення цвітіння (у серпні) їх варто зрізати, щоб рослина не витрачала ресурси на насіння, а зміцнювала коріння. Після перших сильних заморозків листя хости пожовтіє і «ляже» на землю. Його рекомендується повністю обрізати на висоті 3-5 см від землі, щоб уникнути поширення грибкових інфекцій та не дати притулку шкідникам. Навесні видаляють залишки сухого листя, якщо вони не були прибрані восени.
Укриття на зиму: Сорт дуже витривалий витримує до -35°C, тому доросла рослина не потребує спеціального укриття. У перший рік після посадки місце посадки варто прикрити шаром мульчі (5-10 см).
Важливо пам'ятати, що білі «паростки» з’являються рано і можуть бути пошкоджені сильними поворотними заморозками, тому за потреби їх можна тимчасово прикрити агроволокном.
Добриво / захист: Висаджені рослини потребують внесення мінеральних добрив. Формуємо і культивуємо пристовбурні кола, додаємо біогумус, компост.
Всі рослини розсадника Проксіма забезпечені добривами пролонгованої дії європейської якості на 2-3 місяці. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку.
Хвороби хости Вайт Фезер в Україні:
- Вірус хости X (HVX): найнебезпечніше захворювання. Проявляється у вигляді «мозаїки», нерівномірних плям або деформації листя.
Важливо: Вірус не лікується. Заражену рослину потрібно викопати та знищити.
- Гниль кореневої шийки: виникає при надмірному зволоженні та застої води. Листя стає м'яким біля основи та відпадає.
- Антракноз та плямистості: виникає через те, що центр листя майже позбавлений хлорофілу (білий), він найбільш вразливий до грибків. З'являються бурі плями, які швидко розростаються.
Для боротьби використовують фунгіциди.
Шкідники хости Вайт Фезер в Україні: Хоста вважається досить витривалою, проте в умовах України вона може страждати від специфічних патогенів та шкідників, особливо в дощові сезони.
- Слимаки та равлики: найбільша загроза. Вони прогризають дірки в листі, псуючи декоративність. Хоча листя цього сорту щільне, молоді пагони потребують захисту.
- Листова нематода: мікроскопічні черв'яки, що живуть всередині тканин. Ознака — коричневі смуги між жилками листя.
Для боротьби використовують інсектициди.
Профілактика від хвороб і шкідників: Для профілактики хвороб, спалахів грибкових інфекцій та превентивної боротьби зі шкідниками рекомендуємо використовувати наші сезонні набори для профілактичної обробки крон рослин: Набір 1,2,3,4 з детальними інструкціями доступні в продажу на сайті та в садовому центрі в с. Жорнівка, також відправляємо поштою.
Ґрунтові шкідники: В наш час найбільшу небезпеку в ґрунті становлять такі ґрунтові шкідники як личинка хруща, совки, довгоносика, дротяника. Пошкоджує коріння також ведмедка і різні комахи, коренева тля, медяниці. Крону і ґрунт навколо рослини треба захистити, обробивши їх діючою речовиною тіаметоксам (Актара, Октант), або препаратами, на основі діючої речовини імідаклоприд (пролонговані таблетки Ініціатор, Престиж / Байєр, український Антихрущ). Обробка засобами захисту здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів.
