-16x16.png){kind=icon}
Сціадопітіс мутовчастий
Sciadopitys verticillata
Сциадопитис мутовчатый
Синоніми: японська парасолька, парасолькова сосна.
Опис сорту: Сціадопітіс мутовчастий - це не просто дерево, а «живе послання» з епохи динозаврів, яке дивом зберегло свою первісну магію в гірських лісах Японії. Його часто називають «парасольковою сосною», хоча за своєю красою він не схожий на жоден інший хвойник у світі. Довгі, м'які та глянцеві хвоїнки виглядають так, ніби їх покрили лаком. Вони зібрані в ідеальні променисті кільця-мутовки, що нагадують зелені парасольки, розгорнуті до неба. Навіть у найхолодніші дні він зберігає свій глибокий, насичений колір, залишаючись яскравим акцентом на тлі білого снігу. Дерево має бездоганний пірамідальний силует, що з часом стає лише величнішим. Кожна гілка — це окрема деталь досконалої геометричної композиції.
Сціадопітіс мутовчастий стане прекрасним доповненням Вашої колекції декоративних рослин!
Походження / Історія: Сціадопітіс мутовчастий — це справжній «динозавр» рослинного світу, історія якого сягає глибини мільйонів років. Згідно з палеонтологічними даними, представники його родини були широко поширені по всій Північній півкулі (включаючи Європу) ще в Юрському та Крейдовому періодах (200–65 млн років тому). Сьогодні це єдиний вид, що вижив у своєму роді та родині Sciadopityaceae.
У дикій природі сціадопітіс зберігся лише в Японії. Він є ендеміком японських островів (зокрема Хонсю, Сікоку та Кюсю). Росте у вологих гірських лісах на висоті від 500 до 1000 метрів над рівнем моря. В Японії дерево називають «Коя-макі» (Koya-maki). Воно вважається священним і часто висаджується біля буддійських храмів на горі Коя.
У 1861 році Британець Джон Гулд Вейч вперше привіз насіння та саджанці сціадопітіса до Великої Британії. Відтоді рослина стала обов'язковим елементом королівських ботанічних садів та елітних маєтків Вікторіанської епохи The Gymnosperm Database. На кінці XIX — початку XX століття рослина потрапляє до США (Арнольд-арборетум) та Німеччини. Поширення обмежується лише приватними колекціями через складність розмноження та надзвичайно повільний ріст. А у 1960–1970 роки почалася комерційна селекція. У США професор Сідней Ваксман почаав виводити компактні сорти, що робило рослину доступною для приватних садівників Америки. У цей же період німецькі розплідники (наприклад, Jeddeloh) почали масово пропонувати видовий сціадопітіс на ринку Європи. У 1990-ті роки на ринок вийшли перші кольорові мутації (золотисті форми, як 'Golden Rush') та суперкарлики. Це спричинило сплеск популярності серед колекціонерів хвойних у всьому світі.
Починаючи з 2010-тих завдяки розвитку логістики та професійних розплідників, сціадопітіс став доступним для українських садових центрів. Сьогодні він є символом статусного саду та обов'язковим елементом «японських куточків» у нашому кліматі.
Важливо: Навіть сьогодні сціадопітіс залишається дефіцитним товаром. Через те, що для отримання саджанця заввишки 30 см потрібно близько 5-7 років, ціна на нього на світових аукціонах залишається однією з найвищих серед хвойних.
Форма: У молодому віці має строго пірамідальну або конусоподібну форму з дуже чітким силуетом. Гілки ростуть симетрично, а хвоя, зібрана в парасолькові мутовки. З роками крона може ставати більш розлогою або широко пірамідальною.
Розмір: Через кліматичні особливості росте компактніше, ніж на батьківщині. У віці 10 років висота зазвичай становить 1,2–1,5 м, а ширина — близько 0,6–0,8 м. У садах Європи рідко перевищує 5–8 м, хоча в Японії може сягати 20–30 м.
Швидкість росту / сила росту: Характеризується як дуже повільноросла рослина. У перші роки життя приріст може становити лише 3–5 см на рік. Після вкорінення (через 4–5 років) швидкість дещо зростає до 10–15 см на рік.
Хвоя: Унікальна хвоя рослини не має аналогів. Вона довга (до 12–15 см), м'яка, товста та шкіряста на дотик. Має насичений темно-зелений колір із глянцевим блиском. Хвоїнки зібрані у характерні кільця — мутовки (по 20–30 штук), що нагадують розгорнуту парасольку. Цікаво, що з точки зору ботаніки це не зовсім листя, а видозмінені пагони (філокладії).
Шишки: Овальні, дерев'янисті шишки довжиною 6–10 см. Спочатку вони зелені, а при дозріванні (через два роки) стають сіро-коричневими. На молодих рослинах з'являються рідко, зазвичай прикрашають уже дорослі екземпляри.
Кора: Має привабливий червоно-коричневий або насичений коричневий відтінок. Текстура досить м'яка, товста та волокниста. З віком вона починає красиво відшаровуватися довгими тонкими смужками, що надає стовбуру дорослого дерева особливої фактурності та "дикого" вигляду. Навіть взимку, коли інша рослинність виглядає тьмяною, контраст між яскраво-зеленою глянцевою хвоєю та теплим червонуватим стовбуром виглядає надзвичайно ефектно.
Світло: Краще росте на сонячних, але захищених від вітру місцях або у легкій напівтіні. У дуже глибокій тіні крона стає пухкою, а на повному відкритому сонці взимку хвоя може підгорати. Ідеально — місце, де є захист від полудневої спеки.
Ґрунт: Потребує кислих (pH 4.5–5.5), родючих та помірно вологих ґрунтів. Дуже важливо забезпечити гарний дренаж, оскільки Сціадопітіс абсолютно не виносить застою води та засолення. На вапнякових ґрунтах рослина може швидко пожовтіти та загинути.
Коренева система: Sciadopitys verticillata має стрижневу, чутливу до пошкоджень та пересихання, кореневу систему з добре розвиненими бічними коренями. Рослина дуже погано переносить пересадку в дорослому віці, тому місце для посадки варто обирати один раз і назавжди.
Застосування у ландшафті: Сціадопітіс мутовчастий — це справжній аристократ, який автоматично стає центром уваги в будь-якому саду. Через свою екзотичність він найкраще виглядає як головний акцент на доглянутому газоні або в центрі парадної зони. Його не варто «ховати» серед інших рослин. Японські та східні сади це «рідна» стихія сціадопітіса. Він ідеально поєднується з камінням, водоспадами та мохами. Його часто висаджують біля пагод або містків як символ довголіття. Ідеальне сусідство у композиції з рододендронами та азаліями, оскільки всі ці рослини люблять кислий ґрунт та напівзатінок. Темна хвоя сціадопітіса слугує розкішним фоном для яскравих квітів рододендронів. Оскільки дерево росте повільно і тримає вузьку форму, воно ідеально підходить для невеликих ділянок, де звичайна сосна була б занадто великою. Завдяки компактності кореневої системи та повільному росту, сціадопітіс часто вирощують у великих керамічних вазонах для прикрашання патіо чи терас.
Кліматична зона України: 6 зона (-23,3°С - 17,8°С)
(Центр, захід і південь. Повна морозостійкість для південних областей і переважної частини центральної України. В високогір'ї бажаний, а в підніжжі Карпат і на північному сході обов'язковий захист молодих рослин від морозів, суховіїв і заморозків укриттям агротканиною білого кольору.)
Купити сціадопітіс мутовчастий в Києві за низькими цінами можна в розсаднику рослин PROXIMA - найбільшої колекції декоративних рослин для українського клімату.
Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд».
| Контейнер/ком: | Висота: | Діаметр крони: | Вік: | Додатково: | Ціна: | Кількість: |
| 0,5-3л | 15-20см | 10-15см | 3 |
NEW
|
600 грн |
- + |
| ком.кон. | 25-30см | 15-20см | 5 |
NEW
|
1945 грн |
- + |
Інструкція з посадки: Лунку для посадки зазвичай копають вдвічі більшу, ніж розмір кореневої системи саджанця. Яму заповнюють сумішшю субстрату, компосту або біогумусу.
Всі рослини, придбані в розсаднику PROXIMA, забезпечені пролонгованими добривами з новітніми формулами кращих європейських виробників і можуть реалізовуватися без додаткової підгодівлі цілий рік. Найбільша перевага купівлі рослин в горщику в тому, що їх можна висаджувати, без додаткових добрив, з березня по листопад – навіть у найспекотніші дні літа.
На дно ями обов’язково покладіть 15–20 см битої цегли, керамзиту або щебеню. Сціадопітіс не терпить застою води у коренях.
Обов’язково засипте пристовбурове коло сосновою корою шаром 5–8 см. Це вбереже поверхневі корені від пересихання та бур'янів.
Вимоги до поливу: Сціадопітіс — великий любитель вологи. Ґрунт має бути постійно помірно вологим, але без застою води. Особливо важливо стежити за поливом у літню спеку. Окрім кореневого поливу, він обожнює регулярне дощування крони (обприскування водою), оскільки в природі росте в умовах високої вологості повітря японських гір. Пересихання земляної грудки може призвести до незворотного скидання хвої.
Обрізка: Рослина має ідеальну природну форму, тому не потребує формуючої обрізки. Більше того, через дуже повільний ріст будь-яка помилка при стрижці буде помітна роками. Проводиться лише мінімальна санітарна обрізка навесні. Видаляйте лише сухі, зламані або пошкоджені морозом гілочки.
Укриття на зиму: Доросла рослина витримує морози до -25°C...-28°C, але молоді саджанці в перші 3–4 роки потребують захисту. Головна небезпека — не холод, а зимове висушування та сонячні опіки в лютому-березні. Рекомендується мульчувати пристовбурове коло товстим шаром (10–15 см) соснової кори. Саму рослину краще обернути білим агроволокном або встановити захисні екрани з тіньової сітки, щоб сонце не перегрівало хвою, поки коріння ще в мерзлій землі. Також важливо зв'язувати крону мотузкою, щоб важкий сніг не розламав тендітні мутовки гілок.
Добриво / захист: Висаджені рослини потребують внесення мінеральних добрив. Формуємо і культивуємо пристовбурні кола, додаємо біогумус, компост.
Всі рослини розсадника Проксіма забезпечені добривами пролонгованої дії європейської якості на 2-3 місяці. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку.
Хвороби сціадопітіса мутовчастого в Україні:
Більшість "хвороб" сціадопітіса є неінфекційними і пов’язані з реакцією на довкілля.
- Фітофтороз та коренева гниль: виникає при посадці у важкі, глинисті ґрунти без дренажу. Рослина раптово починає жовтіти, а хвоя обсипається.
- Хлороз: листя втрачає насичений зелений колір і стає салатовим або жовтуватим. Причина — недостатня кислотність ґрунту, через що коріння не може засвоювати залізо.
- Іржа хвойних: іноді може переходити з інших рослин, проявляючись рудими плямами на хвої.
- Грибок "Шютте": може розвинутися в умовах надмірної вологості та поганої вентиляції крони (наприклад, під щільним зимовим укриттям).
Для боротьби використовують фунгіциди.
Шкідники сціадопітіса мутовчастого в Україні:
В Україні сціадопітіс може зацікавити лише "всеїдних" шкідників хвойних.
- Павутинний кліщ: активізується у спекотне сухе літо. Хвоя тьмяніє, з’являється тонка павутинка. Допомагає регулярне дощування крони.
- Щитівка та несправжня щитівка: на хвої з’являються дрібні коричневі або білі «бляшки», а пагони стають липкими.
- Борошнистий червець: виглядає як маленькі шматочки білої вати в основі мутовок хвої.
Для боротьби використовують інсектициди.
Якщо хвоя почала сохнути на кінчиках — це зазвичай ознака занадто сухого повітря або засолення ґрунту, а не шкідників.
Профілактика від хвороб і шкідників: Для профілактики хвороб, спалахів грибкових інфекцій та превентивної боротьби зі шкідниками рекомендуємо використовувати наші сезонні набори для профілактичної обробки крон рослин: Набір 1,2,3,4 з детальними інструкціями доступні в продажу на сайті та в садовому центрі в с. Жорнівка, також відправляємо поштою.
Ґрунтові шкідники: В наш час найбільшу небезпеку в ґрунті становлять такі ґрунтові шкідники як личинка хруща, совки, довгоносика, дротяника. Пошкоджує коріння також ведмедка і різні комахи, коренева тля, медяниці. Крону і ґрунт навколо рослини треба захистити, обробивши їх діючою речовиною тіаметоксам (Актара, Октант), або препаратами, на основі діючої речовини імідаклоприд (пролонговані таблетки Ініціатор, Престиж / Байєр, український Антихрущ). Обробка засобами захисту здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в сторону.
Сціадопітіс мутовчастий
Sciadopitys verticillata
Сциадопитис мутовчатый
Синоніми: японська парасолька, парасолькова сосна.
Опис сорту: Сціадопітіс мутовчастий - це не просто дерево, а «живе послання» з епохи динозаврів, яке дивом зберегло свою первісну магію в гірських лісах Японії. Його часто називають «парасольковою сосною», хоча за своєю красою він не схожий на жоден інший хвойник у світі. Довгі, м'які та глянцеві хвоїнки виглядають так, ніби їх покрили лаком. Вони зібрані в ідеальні променисті кільця-мутовки, що нагадують зелені парасольки, розгорнуті до неба. Навіть у найхолодніші дні він зберігає свій глибокий, насичений колір, залишаючись яскравим акцентом на тлі білого снігу. Дерево має бездоганний пірамідальний силует, що з часом стає лише величнішим. Кожна гілка — це окрема деталь досконалої геометричної композиції.
Сціадопітіс мутовчастий стане прекрасним доповненням Вашої колекції декоративних рослин!
Походження / Історія: Сціадопітіс мутовчастий — це справжній «динозавр» рослинного світу, історія якого сягає глибини мільйонів років. Згідно з палеонтологічними даними, представники його родини були широко поширені по всій Північній півкулі (включаючи Європу) ще в Юрському та Крейдовому періодах (200–65 млн років тому). Сьогодні це єдиний вид, що вижив у своєму роді та родині Sciadopityaceae.
У дикій природі сціадопітіс зберігся лише в Японії. Він є ендеміком японських островів (зокрема Хонсю, Сікоку та Кюсю). Росте у вологих гірських лісах на висоті від 500 до 1000 метрів над рівнем моря. В Японії дерево називають «Коя-макі» (Koya-maki). Воно вважається священним і часто висаджується біля буддійських храмів на горі Коя.
У 1861 році Британець Джон Гулд Вейч вперше привіз насіння та саджанці сціадопітіса до Великої Британії. Відтоді рослина стала обов'язковим елементом королівських ботанічних садів та елітних маєтків Вікторіанської епохи The Gymnosperm Database. На кінці XIX — початку XX століття рослина потрапляє до США (Арнольд-арборетум) та Німеччини. Поширення обмежується лише приватними колекціями через складність розмноження та надзвичайно повільний ріст. А у 1960–1970 роки почалася комерційна селекція. У США професор Сідней Ваксман почаав виводити компактні сорти, що робило рослину доступною для приватних садівників Америки. У цей же період німецькі розплідники (наприклад, Jeddeloh) почали масово пропонувати видовий сціадопітіс на ринку Європи. У 1990-ті роки на ринок вийшли перші кольорові мутації (золотисті форми, як 'Golden Rush') та суперкарлики. Це спричинило сплеск популярності серед колекціонерів хвойних у всьому світі.
Починаючи з 2010-тих завдяки розвитку логістики та професійних розплідників, сціадопітіс став доступним для українських садових центрів. Сьогодні він є символом статусного саду та обов'язковим елементом «японських куточків» у нашому кліматі.
Важливо: Навіть сьогодні сціадопітіс залишається дефіцитним товаром. Через те, що для отримання саджанця заввишки 30 см потрібно близько 5-7 років, ціна на нього на світових аукціонах залишається однією з найвищих серед хвойних.
Форма: У молодому віці має строго пірамідальну або конусоподібну форму з дуже чітким силуетом. Гілки ростуть симетрично, а хвоя, зібрана в парасолькові мутовки. З роками крона може ставати більш розлогою або широко пірамідальною.
Розмір: Через кліматичні особливості росте компактніше, ніж на батьківщині. У віці 10 років висота зазвичай становить 1,2–1,5 м, а ширина — близько 0,6–0,8 м. У садах Європи рідко перевищує 5–8 м, хоча в Японії може сягати 20–30 м.
Швидкість росту / сила росту: Характеризується як дуже повільноросла рослина. У перші роки життя приріст може становити лише 3–5 см на рік. Після вкорінення (через 4–5 років) швидкість дещо зростає до 10–15 см на рік.
Хвоя: Унікальна хвоя рослини не має аналогів. Вона довга (до 12–15 см), м'яка, товста та шкіряста на дотик. Має насичений темно-зелений колір із глянцевим блиском. Хвоїнки зібрані у характерні кільця — мутовки (по 20–30 штук), що нагадують розгорнуту парасольку. Цікаво, що з точки зору ботаніки це не зовсім листя, а видозмінені пагони (філокладії).
Шишки: Овальні, дерев'янисті шишки довжиною 6–10 см. Спочатку вони зелені, а при дозріванні (через два роки) стають сіро-коричневими. На молодих рослинах з'являються рідко, зазвичай прикрашають уже дорослі екземпляри.
Кора: Має привабливий червоно-коричневий або насичений коричневий відтінок. Текстура досить м'яка, товста та волокниста. З віком вона починає красиво відшаровуватися довгими тонкими смужками, що надає стовбуру дорослого дерева особливої фактурності та "дикого" вигляду. Навіть взимку, коли інша рослинність виглядає тьмяною, контраст між яскраво-зеленою глянцевою хвоєю та теплим червонуватим стовбуром виглядає надзвичайно ефектно.
Світло: Краще росте на сонячних, але захищених від вітру місцях або у легкій напівтіні. У дуже глибокій тіні крона стає пухкою, а на повному відкритому сонці взимку хвоя може підгорати. Ідеально — місце, де є захист від полудневої спеки.
Ґрунт: Потребує кислих (pH 4.5–5.5), родючих та помірно вологих ґрунтів. Дуже важливо забезпечити гарний дренаж, оскільки Сціадопітіс абсолютно не виносить застою води та засолення. На вапнякових ґрунтах рослина може швидко пожовтіти та загинути.
Коренева система: Sciadopitys verticillata має стрижневу, чутливу до пошкоджень та пересихання, кореневу систему з добре розвиненими бічними коренями. Рослина дуже погано переносить пересадку в дорослому віці, тому місце для посадки варто обирати один раз і назавжди.
Застосування у ландшафті: Сціадопітіс мутовчастий — це справжній аристократ, який автоматично стає центром уваги в будь-якому саду. Через свою екзотичність він найкраще виглядає як головний акцент на доглянутому газоні або в центрі парадної зони. Його не варто «ховати» серед інших рослин. Японські та східні сади це «рідна» стихія сціадопітіса. Він ідеально поєднується з камінням, водоспадами та мохами. Його часто висаджують біля пагод або містків як символ довголіття. Ідеальне сусідство у композиції з рододендронами та азаліями, оскільки всі ці рослини люблять кислий ґрунт та напівзатінок. Темна хвоя сціадопітіса слугує розкішним фоном для яскравих квітів рододендронів. Оскільки дерево росте повільно і тримає вузьку форму, воно ідеально підходить для невеликих ділянок, де звичайна сосна була б занадто великою. Завдяки компактності кореневої системи та повільному росту, сціадопітіс часто вирощують у великих керамічних вазонах для прикрашання патіо чи терас.
Кліматична зона України: 6 зона (-23,3°С - 17,8°С)
(Центр, захід і південь. Повна морозостійкість для південних областей і переважної частини центральної України. В високогір'ї бажаний, а в підніжжі Карпат і на північному сході обов'язковий захист молодих рослин від морозів, суховіїв і заморозків укриттям агротканиною білого кольору.)
Купити сціадопітіс мутовчастий в Києві за низькими цінами можна в розсаднику рослин PROXIMA - найбільшої колекції декоративних рослин для українського клімату.
Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд».
Інструкція з посадки: Лунку для посадки зазвичай копають вдвічі більшу, ніж розмір кореневої системи саджанця. Яму заповнюють сумішшю субстрату, компосту або біогумусу.
Всі рослини, придбані в розсаднику PROXIMA, забезпечені пролонгованими добривами з новітніми формулами кращих європейських виробників і можуть реалізовуватися без додаткової підгодівлі цілий рік. Найбільша перевага купівлі рослин в горщику в тому, що їх можна висаджувати, без додаткових добрив, з березня по листопад – навіть у найспекотніші дні літа.
На дно ями обов’язково покладіть 15–20 см битої цегли, керамзиту або щебеню. Сціадопітіс не терпить застою води у коренях.
Обов’язково засипте пристовбурове коло сосновою корою шаром 5–8 см. Це вбереже поверхневі корені від пересихання та бур'янів.
Вимоги до поливу: Сціадопітіс — великий любитель вологи. Ґрунт має бути постійно помірно вологим, але без застою води. Особливо важливо стежити за поливом у літню спеку. Окрім кореневого поливу, він обожнює регулярне дощування крони (обприскування водою), оскільки в природі росте в умовах високої вологості повітря японських гір. Пересихання земляної грудки може призвести до незворотного скидання хвої.
Обрізка: Рослина має ідеальну природну форму, тому не потребує формуючої обрізки. Більше того, через дуже повільний ріст будь-яка помилка при стрижці буде помітна роками. Проводиться лише мінімальна санітарна обрізка навесні. Видаляйте лише сухі, зламані або пошкоджені морозом гілочки.
Укриття на зиму: Доросла рослина витримує морози до -25°C...-28°C, але молоді саджанці в перші 3–4 роки потребують захисту. Головна небезпека — не холод, а зимове висушування та сонячні опіки в лютому-березні. Рекомендується мульчувати пристовбурове коло товстим шаром (10–15 см) соснової кори. Саму рослину краще обернути білим агроволокном або встановити захисні екрани з тіньової сітки, щоб сонце не перегрівало хвою, поки коріння ще в мерзлій землі. Також важливо зв'язувати крону мотузкою, щоб важкий сніг не розламав тендітні мутовки гілок.
Добриво / захист: Висаджені рослини потребують внесення мінеральних добрив. Формуємо і культивуємо пристовбурні кола, додаємо біогумус, компост.
Всі рослини розсадника Проксіма забезпечені добривами пролонгованої дії європейської якості на 2-3 місяці. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку.
Хвороби сціадопітіса мутовчастого в Україні:
Більшість "хвороб" сціадопітіса є неінфекційними і пов’язані з реакцією на довкілля.
- Фітофтороз та коренева гниль: виникає при посадці у важкі, глинисті ґрунти без дренажу. Рослина раптово починає жовтіти, а хвоя обсипається.
- Хлороз: листя втрачає насичений зелений колір і стає салатовим або жовтуватим. Причина — недостатня кислотність ґрунту, через що коріння не може засвоювати залізо.
- Іржа хвойних: іноді може переходити з інших рослин, проявляючись рудими плямами на хвої.
- Грибок "Шютте": може розвинутися в умовах надмірної вологості та поганої вентиляції крони (наприклад, під щільним зимовим укриттям).
Для боротьби використовують фунгіциди.
Шкідники сціадопітіса мутовчастого в Україні:
В Україні сціадопітіс може зацікавити лише "всеїдних" шкідників хвойних.
- Павутинний кліщ: активізується у спекотне сухе літо. Хвоя тьмяніє, з’являється тонка павутинка. Допомагає регулярне дощування крони.
- Щитівка та несправжня щитівка: на хвої з’являються дрібні коричневі або білі «бляшки», а пагони стають липкими.
- Борошнистий червець: виглядає як маленькі шматочки білої вати в основі мутовок хвої.
Для боротьби використовують інсектициди.
Якщо хвоя почала сохнути на кінчиках — це зазвичай ознака занадто сухого повітря або засолення ґрунту, а не шкідників.
Профілактика від хвороб і шкідників: Для профілактики хвороб, спалахів грибкових інфекцій та превентивної боротьби зі шкідниками рекомендуємо використовувати наші сезонні набори для профілактичної обробки крон рослин: Набір 1,2,3,4 з детальними інструкціями доступні в продажу на сайті та в садовому центрі в с. Жорнівка, також відправляємо поштою.
Ґрунтові шкідники: В наш час найбільшу небезпеку в ґрунті становлять такі ґрунтові шкідники як личинка хруща, совки, довгоносика, дротяника. Пошкоджує коріння також ведмедка і різні комахи, коренева тля, медяниці. Крону і ґрунт навколо рослини треба захистити, обробивши їх діючою речовиною тіаметоксам (Актара, Октант), або препаратами, на основі діючої речовини імідаклоприд (пролонговані таблетки Ініціатор, Престиж / Байєр, український Антихрущ). Обробка засобами захисту здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в сторону.
Сціадопітіс мутовчастий|Sciadopitys verticillata|Сциадопитис мутовчатый