Інжир ремонтантний Далматський | Ficus carica Dalmatia | Инжир ремонтантный Далматский

Модель: 1397
NEW
На зовнішній вигляд саджанців впливає пора року, освітлення, формувальна стрижка і агрономія, тому отримана вами рослина може відрізнятись від зображень на фото. Подібна відмінність не є підставою для рекламацій. Реальні фото рослин ми регулярно викладаємо в нашій VIBER спільноті. Фото вашого замовлення можна отримати від наших співробітників.
Від 270 грн
Є в наявності

Інжир ремонтантний Далматський

Ficus carica Dalmatia

Инжир ремонтантный Далматский

 

Синоніми: Смоква, Смоківець, Фікус, Фікус карика, Карійський фікус, Фігове дерево, Фіга, Інжирник, Анжіровець, Анжирник, Фікарій, Фікарник, Фікаревець, Інжирець, Винна ягода, Інжир турецький білий, Інжир самоплідний, Інжир ранній.

Запилювачі: Інжир ремонтантний Далматський - це самозапильний сорт. 

Походження / історія: Інжир історично вважається одним з найстаріших культивованих рослин. Його культура сягає ще з давньогрецьких та давньоримських часів. Інжир широко культивували в різних регіонах Середземномор’я, Середній Азії та Південній Європі. Назва Інжиру Далматський вказує на вирощування цього сорту в регіоні Далмації (частина Хорватії).

Опис сорту: Інжир сорту Далматський ремонтантний, самоплідний, високоврожайний, раннього терміну дозрівання. Плоди смачні, з насиченим солодким смаком. 

Форма: На своїй батьківщині інжир росте в формі великого дерева з розлогою кроною. А в українських широтах його вирощують як високорослий кущ (див.фото).

Розмір: З метою полегшення укриття на зиму радимо стримувати висоту куща на рівні двох метрів.

Швидкість зростання / сила росту: Інжир - середньоросле дерево. 

Пагони: Молоді пагони Інжиру Далматський зелені, але з віком вони можуть змінювати свій колір на коричневий або сірий. Шкірка пагонів гладка, трохи борозниста, пухка на дотик.

Коренева система: Розгалужена, 3-5 метрів в діаметрі і 5-7 метрів глибиною.

Листя: Велике, зелене, п’ятилопатеве, сильно надрізане, 10-20 см, на довгих черешках, шовковисте, знизу опушене.

Квітки: Маленького розміру, майже непомітні. В пазухах листків формуються чоловічі і жіночі суцвіття.

Плоди: Середнього або великого розміру, витягнутої грушевидної форми, світло-зеленого забарвлення з легким рожевим напиленням зверху, всередині насичено-рожевий м’якуш ніжний, соковитий і солодкий на смак з ледь помітною кислинкою.

Збереження плодів: Плоди інжиру середньої ступені лежкості.

Транспортабельність плодів: В зв’язку з тим, що шкірочка інжиру тонка, тому й транспортабельність його невисока.

Відношення до світла / інсоляція: Інжир Далматський потребує найбільш сонячного і захищеного від вітру місця в саду. Ідеальними для цього є стіни, орієнтовані на південь.

Ґрунт: Інжир полюбляє вологий і добре дренований грунт.

Переваги: Інжирні дерева можуть плодоносити протягом довгого періоду, що дає змогу насолоджуватись плодами протягом багатьох тижнів або навіть місяців. Саме інжир займає перше місце серед усіх видів сухофруктів за вмістом клітковини. Плоди інжиру Далматського  використовують в свіжому вигляді, для консервації, випічки або приготування десертів. Крім плодів, інжирні дерева мають привабливе листя та форму, що робить їх чудовим елементом ландшафтного дизайну. Ficus carica Dalmatia більш морозостійкий, ніж деякі інші сорти інжиру, що дозволяє йому рости в зоні 6 або навіть 5 (залежно від конкретних умов місцезнаходження інжиру).

Кліматична зона / зона морозостійкості: 6 – при правильному догляді абсолютно вся територія України (5a - 7b) від Закарпаття (5b - 6b) до Луганська (5a - 5b) та Криму (6a - 7b). 

Купити Інжир ремонтантний Далматський в Києві за низькими цінами можна в розсаднику декоративних рослин PROXIMA. 

↓↓↓ Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд»↓↓↓

 

Доступні варіанти
Контейнер/ком: Висота: Діаметр крони: Вік: Додатково: Ціна: Кількість:
г.к. 40-60см 10-20см
NEW
270 грн
-
+
Від 270 грн

Посадка: оптимальне місце для посадки інжиру має бути сонячним і захищеним від вітру, з південного боку. Саджанець з відкритою кореневою системою висаджуємо в ґрунт або навесні до розпускання бруньок, або восени до настання заморозків. Посадка контейнерних рослин можлива з березня по грудень. Земельну ділянку очищаємо від бур'янів, особливо багаторічних. Викопуємо яму глибиною не менше 30 см і діаметром близько 60 см. Розмір лунки залежить від розміру саджанця (вдвічі більше кому). Робимо дренаж з будь-якого відповідного матеріалу: бита черепиця, цегла, керамзит, каміння. Бажано обкласти і стінки посадочної ями для стримування зростання кореневої системи. З цією ж метою можна використовувати відповідну за розмірами ємність без дна. Далі обережно виймаємо рослину з контейнера так, щоб зберегти цілісність земляного кому. Якщо ж саджанець з голим коренем, тоді на дні посадкової ями насипаємо невеликий земляний горбок, встановлюємо на нього рослину і добре розправляємо зволожене коріння. Засипаємо ямку родючою землею, злегка притоптуємо. Для поліпшення збору дощової води за допомогою земляного валу формуємо пристовбурні кола. Рясно поливаємо (30-40 л води під кожен кущ), щоб земля досить просочилася вологою. Для полегшення процесу укриття рослини на зиму, інжир садять в траншею, під невеликим нахилом, в напрямку на південь. Таким чином восени легше нахилити лози до землі. 

Вид ґрунту: інжир може рости і розвиватися на піщаних, суглинних, глинистих і вапняних ґрунтах, але не підходить ґрунт з високим показником кислотності. Земля повинна бути пухкою, легкою, вологопроникаючою. Кількість мінералів в ґрунті впливає на смакові якості плодів. Кущ потребує періодичних підгодівель за допомогою органічних і мінеральних добрив. Рекомендуємо використовувати старий органічний перегній з компостованого гною, або компост з кухонних та садових відходів. Особливо це необхідно робити на бідних піщаних ґрунтах (Полісся, велика частина Київської області). Органіка явно покращує якісні характеристики "легких" ґрунтів. Вже давно пора відмовитися від згубних радянських уявлень про руйнування природи на користь людства, і розділяти відходи, як роблять це в Європі, тим самим виявляючи турботу про своє майбутнє. 

Полив: молоді саджанці вимагають більш частого поливу (раз на тиждень). П'яти-семирічні рослини поливають раз в два тижні, дорослі - в міру необхідності. При цьому враховуємо кількість природних опадів і регулюємо частоту поливів. Під час плодоношення інжир не потребує зрошування. А ось восени після збору врожаю необхідний рясний полив куща перед підготовкою його на зиму. 

Обрізка: регулярна обрізка інжиру необхідна для стримування висоти рослини на одному рівні (близько двох метрів). Слід проріджувати крону, щоб плоди отримували достатню кількість сонячного світла. Формуюча обрізка інжиру буває двох типів: чашоподібна, коли висота штамбу стримується на рівні 40-60 см; віялова, коли на трирічному саджанці обрізають всі вертикально зростаючі гілки, а інші нахиляють в сторони і фіксують на опорі в одній площині. Під час укриття на зиму 4-5-річні гілки, які вже не гнуться, обрізають під корінь. Навесні з них проростають нові молоді лози заміщення, які на наступний рік починають плодоносити. 

Укриття на зиму: оскільки інжир витримує морози до -20 градусів, то на півдні України його вирощують без укриття. У північних же областях культура вимагає захисту на зиму: гілки пригинають до землі, зв'язують і мульчують або накривають агроволокном.

Хвороби і шкідники: через надлишок вологи коренева система рослини може пошкоджуватися фузаріозом (грибкове захворювання). 

Шкідники інжиру: тля, листоблошки, мошка. 

Добриво / захист: висаджені плодові кущі потребують внесення мінеральних добрив. Спочатку азот вноситься в перший рік в середині травня, вдруге - в середині червня. Це благотворно впливає на формування крони за рахунок сильних осінніх приростів. Якщо молодий кущ в перший рік росте дуже швидко, тоді в наступному році азотне добриво використовуємо тільки на початку травня. Наступні два роки, щоб не зашкодити процесу формування плодів, добриво азотом мінімізуємо. Мульчування за допомогою перегною або компосту позитивно впливає на розвиток кущів. Щоб захистити рослину від різних хвороб і шкідників важливо правильно використовувати хімічні препарати в залежності від стадії розвитку. Під час розпускання бруньок слід використовувати бакові суміші фунгіцидів + інсектицидів: Актара, Енжіо + Хорус. У фазі розпускання бутонів - Хорус + Енжіо. Під час опадання листя застосовують Енжіо або Актеллік + Хорус. У період росту плода -Актеллік + Хорус. Обробка здійснюється через 10-12 днів після попередньої. Після збору врожаю застосовують Хорус. У жовтні-листопаді обкопують пристовбурні кола, закопують або спалюють опале листя, а також вносять добрива. Всі вищезгадані препарати можна поєднувати без обмежень і без ризику зниження їх ефективності. Всі рослини з розсадника Проксіма забезпечені добривами кращої європейської якості пролонгованої дії. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку. 

Ґрунтові шкідники: в наш час найбільшу небезпеку становить такий ґрунтовий шкідник, як хрущ (рос. – майський жук). Крону куща треба захистити, обробивши її Актарою або іншим препаратом, в складі якого є імідаклоприд (Престиж / Байєр, Антихрущ). Обробка здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в сторону. Краще 1 раз на місяць робити профілактичні обробки, ніж вдаватися до лікування, коли шкідник розмножується і «доїдає» рослину. Приклад - боротьба садівників України з колорадськими жуками, які, як і їхні людські «ватяні однофамільці» - кремлівські окупанти «колоради», ненаситні та лізуть в чужі сади. І від перших, і від других потрібно позбавлятися до моменту їх широкого розповсюдження. 
Захист від бур'янів: у боротьбі з однорічними і багаторічними бур'янами застосовують гербіцид загальної дії Ураган Форте, Раундап. Його використовують в період до або після цвітіння за умови захисту культури. Всі препарати, що використовуються, для зручності користувача однієї фірми - Syngenta.

Інжир ремонтантний Далматський

Ficus carica Dalmatia

Инжир ремонтантный Далматский

 

Синоніми: Смоква, Смоківець, Фікус, Фікус карика, Карійський фікус, Фігове дерево, Фіга, Інжирник, Анжіровець, Анжирник, Фікарій, Фікарник, Фікаревець, Інжирець, Винна ягода, Інжир турецький білий, Інжир самоплідний, Інжир ранній.

Запилювачі: Інжир ремонтантний Далматський - це самозапильний сорт. 

Походження / історія: Інжир історично вважається одним з найстаріших культивованих рослин. Його культура сягає ще з давньогрецьких та давньоримських часів. Інжир широко культивували в різних регіонах Середземномор’я, Середній Азії та Південній Європі. Назва Інжиру Далматський вказує на вирощування цього сорту в регіоні Далмації (частина Хорватії).

Опис сорту: Інжир сорту Далматський ремонтантний, самоплідний, високоврожайний, раннього терміну дозрівання. Плоди смачні, з насиченим солодким смаком. 

Форма: На своїй батьківщині інжир росте в формі великого дерева з розлогою кроною. А в українських широтах його вирощують як високорослий кущ (див.фото).

Розмір: З метою полегшення укриття на зиму радимо стримувати висоту куща на рівні двох метрів.

Швидкість зростання / сила росту: Інжир - середньоросле дерево. 

Пагони: Молоді пагони Інжиру Далматський зелені, але з віком вони можуть змінювати свій колір на коричневий або сірий. Шкірка пагонів гладка, трохи борозниста, пухка на дотик.

Коренева система: Розгалужена, 3-5 метрів в діаметрі і 5-7 метрів глибиною.

Листя: Велике, зелене, п’ятилопатеве, сильно надрізане, 10-20 см, на довгих черешках, шовковисте, знизу опушене.

Квітки: Маленького розміру, майже непомітні. В пазухах листків формуються чоловічі і жіночі суцвіття.

Плоди: Середнього або великого розміру, витягнутої грушевидної форми, світло-зеленого забарвлення з легким рожевим напиленням зверху, всередині насичено-рожевий м’якуш ніжний, соковитий і солодкий на смак з ледь помітною кислинкою.

Збереження плодів: Плоди інжиру середньої ступені лежкості.

Транспортабельність плодів: В зв’язку з тим, що шкірочка інжиру тонка, тому й транспортабельність його невисока.

Відношення до світла / інсоляція: Інжир Далматський потребує найбільш сонячного і захищеного від вітру місця в саду. Ідеальними для цього є стіни, орієнтовані на південь.

Ґрунт: Інжир полюбляє вологий і добре дренований грунт.

Переваги: Інжирні дерева можуть плодоносити протягом довгого періоду, що дає змогу насолоджуватись плодами протягом багатьох тижнів або навіть місяців. Саме інжир займає перше місце серед усіх видів сухофруктів за вмістом клітковини. Плоди інжиру Далматського  використовують в свіжому вигляді, для консервації, випічки або приготування десертів. Крім плодів, інжирні дерева мають привабливе листя та форму, що робить їх чудовим елементом ландшафтного дизайну. Ficus carica Dalmatia більш морозостійкий, ніж деякі інші сорти інжиру, що дозволяє йому рости в зоні 6 або навіть 5 (залежно від конкретних умов місцезнаходження інжиру).

Кліматична зона / зона морозостійкості: 6 – при правильному догляді абсолютно вся територія України (5a - 7b) від Закарпаття (5b - 6b) до Луганська (5a - 5b) та Криму (6a - 7b). 

Купити Інжир ремонтантний Далматський в Києві за низькими цінами можна в розсаднику декоративних рослин PROXIMA. 

↓↓↓ Читати більше про посадку, полив, догляд, добриво, захист, відгуки - нижче - під фото, а також в розділі «Посадка і догляд»↓↓↓

 

Посадка: оптимальне місце для посадки інжиру має бути сонячним і захищеним від вітру, з південного боку. Саджанець з відкритою кореневою системою висаджуємо в ґрунт або навесні до розпускання бруньок, або восени до настання заморозків. Посадка контейнерних рослин можлива з березня по грудень. Земельну ділянку очищаємо від бур'янів, особливо багаторічних. Викопуємо яму глибиною не менше 30 см і діаметром близько 60 см. Розмір лунки залежить від розміру саджанця (вдвічі більше кому). Робимо дренаж з будь-якого відповідного матеріалу: бита черепиця, цегла, керамзит, каміння. Бажано обкласти і стінки посадочної ями для стримування зростання кореневої системи. З цією ж метою можна використовувати відповідну за розмірами ємність без дна. Далі обережно виймаємо рослину з контейнера так, щоб зберегти цілісність земляного кому. Якщо ж саджанець з голим коренем, тоді на дні посадкової ями насипаємо невеликий земляний горбок, встановлюємо на нього рослину і добре розправляємо зволожене коріння. Засипаємо ямку родючою землею, злегка притоптуємо. Для поліпшення збору дощової води за допомогою земляного валу формуємо пристовбурні кола. Рясно поливаємо (30-40 л води під кожен кущ), щоб земля досить просочилася вологою. Для полегшення процесу укриття рослини на зиму, інжир садять в траншею, під невеликим нахилом, в напрямку на південь. Таким чином восени легше нахилити лози до землі. 

Вид ґрунту: інжир може рости і розвиватися на піщаних, суглинних, глинистих і вапняних ґрунтах, але не підходить ґрунт з високим показником кислотності. Земля повинна бути пухкою, легкою, вологопроникаючою. Кількість мінералів в ґрунті впливає на смакові якості плодів. Кущ потребує періодичних підгодівель за допомогою органічних і мінеральних добрив. Рекомендуємо використовувати старий органічний перегній з компостованого гною, або компост з кухонних та садових відходів. Особливо це необхідно робити на бідних піщаних ґрунтах (Полісся, велика частина Київської області). Органіка явно покращує якісні характеристики "легких" ґрунтів. Вже давно пора відмовитися від згубних радянських уявлень про руйнування природи на користь людства, і розділяти відходи, як роблять це в Європі, тим самим виявляючи турботу про своє майбутнє. 

Полив: молоді саджанці вимагають більш частого поливу (раз на тиждень). П'яти-семирічні рослини поливають раз в два тижні, дорослі - в міру необхідності. При цьому враховуємо кількість природних опадів і регулюємо частоту поливів. Під час плодоношення інжир не потребує зрошування. А ось восени після збору врожаю необхідний рясний полив куща перед підготовкою його на зиму. 

Обрізка: регулярна обрізка інжиру необхідна для стримування висоти рослини на одному рівні (близько двох метрів). Слід проріджувати крону, щоб плоди отримували достатню кількість сонячного світла. Формуюча обрізка інжиру буває двох типів: чашоподібна, коли висота штамбу стримується на рівні 40-60 см; віялова, коли на трирічному саджанці обрізають всі вертикально зростаючі гілки, а інші нахиляють в сторони і фіксують на опорі в одній площині. Під час укриття на зиму 4-5-річні гілки, які вже не гнуться, обрізають під корінь. Навесні з них проростають нові молоді лози заміщення, які на наступний рік починають плодоносити. 

Укриття на зиму: оскільки інжир витримує морози до -20 градусів, то на півдні України його вирощують без укриття. У північних же областях культура вимагає захисту на зиму: гілки пригинають до землі, зв'язують і мульчують або накривають агроволокном.

Хвороби і шкідники: через надлишок вологи коренева система рослини може пошкоджуватися фузаріозом (грибкове захворювання). 

Шкідники інжиру: тля, листоблошки, мошка. 

Добриво / захист: висаджені плодові кущі потребують внесення мінеральних добрив. Спочатку азот вноситься в перший рік в середині травня, вдруге - в середині червня. Це благотворно впливає на формування крони за рахунок сильних осінніх приростів. Якщо молодий кущ в перший рік росте дуже швидко, тоді в наступному році азотне добриво використовуємо тільки на початку травня. Наступні два роки, щоб не зашкодити процесу формування плодів, добриво азотом мінімізуємо. Мульчування за допомогою перегною або компосту позитивно впливає на розвиток кущів. Щоб захистити рослину від різних хвороб і шкідників важливо правильно використовувати хімічні препарати в залежності від стадії розвитку. Під час розпускання бруньок слід використовувати бакові суміші фунгіцидів + інсектицидів: Актара, Енжіо + Хорус. У фазі розпускання бутонів - Хорус + Енжіо. Під час опадання листя застосовують Енжіо або Актеллік + Хорус. У період росту плода -Актеллік + Хорус. Обробка здійснюється через 10-12 днів після попередньої. Після збору врожаю застосовують Хорус. У жовтні-листопаді обкопують пристовбурні кола, закопують або спалюють опале листя, а також вносять добрива. Всі вищезгадані препарати можна поєднувати без обмежень і без ризику зниження їх ефективності. Всі рослини з розсадника Проксіма забезпечені добривами кращої європейської якості пролонгованої дії. Купуючи рослини в контейнері, Ви маєте можливість висаджувати їх без додаткових добрив з березня до грудня - навіть в літню спеку. 

Ґрунтові шкідники: в наш час найбільшу небезпеку становить такий ґрунтовий шкідник, як хрущ (рос. – майський жук). Крону куща треба захистити, обробивши її Актарою або іншим препаратом, в складі якого є імідаклоприд (Престиж / Байєр, Антихрущ). Обробка здійснюється з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в сторону. Краще 1 раз на місяць робити профілактичні обробки, ніж вдаватися до лікування, коли шкідник розмножується і «доїдає» рослину. Приклад - боротьба садівників України з колорадськими жуками, які, як і їхні людські «ватяні однофамільці» - кремлівські окупанти «колоради», ненаситні та лізуть в чужі сади. І від перших, і від других потрібно позбавлятися до моменту їх широкого розповсюдження. 
Захист від бур'янів: у боротьбі з однорічними і багаторічними бур'янами застосовують гербіцид загальної дії Ураган Форте, Раундап. Його використовують в період до або після цвітіння за умови захисту культури. Всі препарати, що використовуються, для зручності користувача однієї фірми - Syngenta.

Читати більше

Характеристики

Видова назва дерева Інжир;
Висота дорослих рослин 1,5-3м;
Запилення рослини Самозапильна;
Плоди Великі;
Сезон плодоношення Ремонтантний;
Смакові якості Солодкі;
Тип рослини Плодове дерево;
Форма рослини Розлога;
Кліматична зона України 6 зона (-23,3°С - 17,8°С);
Написати відгук
Примітка: HTML розмітка не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
Останні відгуки

Інжир ремонтантний Далматський | Ficus carica Dalmatia | Инжир ремонтантный Далматский